70 повних версій прислів’їв і приказок

Прислів’я та приказки увійшли в нашу мову, дійшовши з глибини століть. Але далеко не всім відомі повні версії цих популярних зразків народної поетичної творчості. А адже цілком вислів часом несе інший сенс.

1. Апетит приходить під час їжі, а жадібність – під час апетиту.

2. Бабця ворожила, надвоє сказала, чи то дощик, чи то сніг, чи то буде, чи то ні.

3. Бідність – не порок, а нещастя.

4. У здоровому тілі здоровий дух – рідкісна удача.

5. В сім’ї не без виродка, а з-за виродка все не в догоду.

6. Щастить, як суботнього потопельника – лазню топити не треба.

7. Ворон ворону око не виклює, а й виклює, та не витягне.

8. Всяк правду шукає, та не всяк, хто її творить.

9. Де тонко, там і рветься, де товсто, там і нашаровується.

10. Гладко було на папері, та забули про яри, а по них ходити.

11. Гол як сокіл, а гострий як сокира.

12. Голод не тітка, пиріжка не піднесе.

13. Горбатого могила виправить, а впертого – дубина.

14. Губа не дура, мова не лопата: знають, що гірко, що солодко.

15. Два чоботи пара, та обидва ліві.

16. Двоє третього чекають, а семеро одного не чекають.

17. Дівочий сором – до порога, переступила і забула.

18. Справа майстра боїться, а інший майстер справи.

19. Дорога ложка до обіду, а там хоч під лавку.

20. Дурням закон не писаний, якщо писаний, то не читаний, якщо читаний – то не зрозумілий, якщо зрозумілий – то не так.

21. Живемо, хліб жуємо, а іноді і підсолюємо.

22. За битого двох небитих дають, та не боляче-то беруть.

23. За двома зайцями поженешся – жодного кабана не впіймаєш.

24. За морем веселощі, так чуже, а у нас і горе, та своє.

25. Зайця ноги носять, вовка зуби годують, лисицю хвіст береже.

26. І справі час, і потісі годину.

27. І сліпа коняка везе, коли зрячий на возі сидить.

28. Комар кінь не повалить, поки ведмідь не підсобить.

29. Хто старе пом’яне – тому око геть, а хто забуде – тому обидва.

30. Курочка по зернятку клює, а весь двір в посліді.

31. Лиха біда початок, а там вже близький і кінець.

32. Добрий почин – є дірка, буде і дірка.

33. Молоді сваряться – тішаться, а старі сваряться – бісяться.

34. На (ображених) сердитих воду возять, а на добрих самі катаються.

35. На чужий коровай рот не роззявляй, раніше вставай та свій грай.

36. Не все котові масниця, буде й пост.

37. Не засмучується дятел, що співати не може, його і так весь ліс чує.

38. Ні риба, ні м’ясо, ні каптан, ні ряса.

39. Нова мітла по-новому мете, а як зламається – під лавкою валяється.

40. Один в полі не воїн, а подорожній.

41. Від роботи коні дохнуть, а люди – міцніють.

42. Від вівса коні не нишпорять, а від добра добра не шукають.

43. Палиця, о двох кінцях, туди і сюди б’є.

44. Повторення – мати навчання, утішаєш дурнів.

45. Повторення – мати навчання і притулок для ледарів.

46. Під лежачий камінь вода не тече, а під котиться – не встигає.

47. П’яному море по коліна, а калюжа – по вуха.

48. Пил стовпом, дим коромислом, а хата не топлена, не метені.

49. Робота – не вовк, в ліс не втече, бо її, окаянну, робити і треба.

50. Рости великий, та не будь локшиною, тягнися верстою, та не будь простий.

51. Рибак рибака бачить здалеку, бо стороною обходить.

52. Рука руку миє, та обидві свербят.

53. З бджолою поладишь – медку дістанеш, з жуком свяжешься – в гної опинишся.

54. Свій глаз – алмаз, а чужий – скло.

55. Сім бід – один відповідь, восьма біда – зовсім нікуди.

56. Сміливого куля боїться, а боягуза і в кущах знайде.

57. Собака на сіні лежить, сама не їсть і худобі не дає.

58. Собаку з’їли, хвостом подавилися.

59. Старість не радість, сядеш – не встанеш, побіжиш – не зупинишся.

60. Старий кінь борозни не зіпсує, та й глибоко не зоре.

61. Тихіше їдеш – далі будеш від того місця, куди їдеш.

62. У страху очі великі, та нічого не бачать.

63. Вдарили по одній щоці – підстав іншу, але не дозволь себе вдарити.

64. Розуму палата, та ключ загублений.

65. Хліб на стіл – і стіл престол, а хліба ні шматка – і стіл дошка.

66. Клопоту повний рот, а прикусити нічого.

67. Чудеса в решеті – дірок багато, а вискочити нікуди.

68. Шито-крито, а вузлик тут.

69. Язик мій – ворог мій, перш розуму глаголить.

70. Язик мій – ворог мій, перш розуму нишпорить, біди шукає.

You May Also Like

About the Author: Kalistrat

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *